Чого являєшся мені у сні Іван Франко

Яке несповнене бажання.
На них, мов зарево червоне,.
Займається і знову тоне.
У тьмі?
Чого являєшся мені.
Усні?
В житті ти мною згордувала,.
Моє ти серце надірвала,.
Із нього визвала одні.
Оті ридання голосні.
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,.
Ідеш по вулиці - минаєш,.
Вклонюся - навіть не зирнеш.
І головою не кивнеш,.
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,.
Як я люблю тебе без тями,.
Як мучусь довгими ночами.
І як літа вже за літами.
Свій біль, свій жаль, свої пісні.
У серці здавлюю на дні.